Аналіз рішення № 40153 від 2024 року: Нікчемність через відсутність перекладу в екстрадиції
Нещодавнє рішення № 40153, ухвалене 30 жовтня 2024 року, Верховним Судом, проливає нове світло на процедури екстрадиції, наголошуючи на важливості мовного розуміння під час юридичного процесу. Зокрема, Суд встановив, що відсутність перекладу ухвали про запобіжний захід щодо екстрадованого, який не знає італійської мови, призводить до нікчемності акту.
Контекст рішення
У даному випадку обвинувачений, B. R., знаходився в ситуації екстрадиції за кордон, і Апеляційний Суд Мілана виніс ухвалу про запобіжний захід. Проте ухвала не була перекладена на зрозумілу для обвинуваченого мову, оскільки він не розмовляв італійською. Верховний Суд вважав, що ця процесуальна помилка є настільки серйозною, що призводить до нікчемності акту, підкреслюючи право обвинуваченого розуміти заходи, які його стосуються.
Екстрадований алоглот, який не розуміє італійську мову - Відсутність перекладу ухвали, що встановлює запобіжний захід - Нікчемність - Існування - Неефективність - Виключення. У питанні екстрадиції за кордон відсутність перекладу ухвали про застосування запобіжного заходу щодо екстрадованого алоглота, який не знає італійської мови, призводить до нікчемності, з подальшою регресією процесу до стану, в якому був здійснений нікчемний акт, для перекладу та відновлення відповідних дій. (У мотивації Суд уточнив, що в даному випадку не виникає неефективність примусових заходів, оскільки термін у п'ять днів для проведення допиту відповідно до ст. 717, ч. 1, код. процес. пен. не є безумовним).
Юридичні наслідки рішення
Рішення підкреслює деякі основні юридичні питання, зокрема щодо дотримання прав обвинуваченого. Серед основних моментів виділяються:
- Нікчемність акту: Відсутність перекладу не лише робить акт нікчемним, але й вимагає повторення відповідної процесуальної стадії.
- Мовні права: Рішення підтверджує право особи розуміти юридичні заходи, які її стосуються, відповідно до принципів справедливості та правосуддя.
- Часові обмеження: Суд уточнив, що відсутність перекладу не призводить до неефективності запобіжного заходу, підкреслюючи, що терміни, передбачені законом, не завжди є безумовними.
Висновки
Рішення № 40153 від 2024 року є важливим кроком вперед у захисті прав обвинувачених у справах про екстрадицію. Воно підкреслює необхідність забезпечення того, щоб кожна особа, залучена до юридичного процесу, могла повністю розуміти рішення, що її стосуються, незалежно від розмовної мови. Наслідки цього рішення не обмежуються конкретним випадком, але ставлять більш широкі питання щодо справедливості та рівності юридичних процедур у все більш глобальному контексті.
